Дитинство

Відколи пам'ятаю себе, найбільшим бажанням моїм було' якнайшвидше про все на світі дізнатися. Непокоїла мене не- вгамовна жага до всього незнаного, невідомого, до всього ча- рівного у своїй недосяжності. Так жадібно мріялося про далекі країни, позначені на глобусі та географічних мапах, так хоті- лось обійти, об'їздити, облітати, обдивитися навколишній світ. Розповіді про невідомі краї породжували в уяві такігмандрівки, такі неймовірні пригоди в дивовижних умовах, які могли тіль- ки з'явитись у сні. Повірте, я всі ті дива бачив, бо сам туди літав у снах... Вільно пролітав над чарівними краями, над горами, долинами, річка- ми; в одну мить перелітав з холодної півночі до гарячих тропі- ків, де зустрічався з дикими народами... Відчуття було справді казкове. Мене й донині не залишає моє казкове вміння літати. І все бачити в кольорі, мов живе. З глибокою пошаною згадую своїх батьків головним чином тому, що вони достойно виховували своїх дітей у любові і від- даності своїй Вітчизні' Україні. У нашій сім'ї завжди лунала українська мова, у хаті мали чимало українських книжок, ди- тинство проходило в атмосфері народних пісень і казок.