Лінія фронту

Максим прокинувся від несподіваного струсу й розплющив очі. Просто на нього згори сипалося гілляччя з розчахнутої на- боєм берези, осторонь осідав на землю стовп тяжкого диму, землі, •НММИИНШР»^' ' - шшшш 1 с и 1 ш снігу від вибуху, що тільки-но гримнув десь зовсім близько. Ліс тріщав, кромсаний череп'ям гармат з усіх боків. Максим зіщу- лився і влип ще міцніше у своє лігво. То нічого, що сніг уже добре розтав під ним, утворивши калюжу. Він тільки трохи по- сунувся вбік, втискаючись у свіжий сніг. Лісом ішов, кружляв несамовито вогненний смерч. Було ясно, що цей ліс опинився на лінії фронту. Фронт був ^ десь спереду. З правого боку від Максима й від шосе била арти- лерія: її набої перелітали з виттям над головою, неслися десь ' туди і розривалися. . . рУ З-поміж клекоту звичайних гармат і мінометів виразно чув- у! ся та:кий знайомий Максимові зловісний гуркіт «катюш»: ба- тарея їх. стояла десь, певно, зовсім близько. Намацуючи ті «ка- тюші», била сюди тяжка артилерія німецька. Це її набої так немилосердно чухрали ліс. Спереду ж розливався морем клекіт скорострілів - станкових кулеметів і ручних автоматів.