Цвіте полин

Чи знаєте ви, як цвітуть полини? Чи бачили, як весною на ста- рих облогах-перелогах квітують гіркі сиві трави? Чи знаєте ви, як І після нагрітого сонцем дня встає над полинами сивий дим і млос- ний чад пливе над степом? І, здається, тоді до вас говорять віки. Сивий дух полинів, мов той хміль, настояний на солоді, п'янить і хвилює, проникає щемом у груди. І той, хто вдихає його, стає ніби дужчим від полиневого сну й цвітіння, щрц О полини, сиві полини! Хто посіяв вас на землі нашій? Чи вас посіяли по степах неораних прадавні скіфи? А може, ви по- .ц сіялися по всій землі нашій у давні роки козаччини? І Щовесни проростають з кореня буйним зелом полини, цві- туть золотисто-сивою гіркотою серед літа й осипаються пізньої осені дрібненьким темним насінням, яке розносить по степу вітер. Яка дивовижна стійкість, яка живучість! Чи не так і народ наш український, сто раз толочений, топтаний ворожими кінь- ШЩР ми, січений і рубаний чужими мечами, стріляний з автоматів і Г* танків, вистояв у тих битвах і живе.