Враження

Перше моє враження від лісу залишилося без зміни наза- . вжди в моїй пам'яті. На галявині, між молодими пагінцями,великі червоні полуниці у високіи траві и рядком величезні стовбури, вже зовсім оброблені. Я міряв їх: сімнадцять метрів завдовжки і при корінні майже метр завширшки. Можна собі уявити СОСНИ, З ЯКИХ були ЦІ велетенські КОЛОДИ. Згодом Я ДОвідався, що їх вивозили до Англії як щогловий ліс. 

Після шкільних іспитів наша матуся залюбки брала нас із собою. П'ятнадцять кілометрів дорога стелилася між золотис- тими соняшниками, білястою гречкою, жовтогарячим просом, темно-зеленими коноплями, а місцями вздовж річки. Проїхав- ши хутори й села, ми в'їздили в ліс, як у якесь зачароване цар- ство. Навколо височать поодинокі сосни, прямі, як ті струни на скрипці, а їх верхів'я хвилюють і тремтять, шумлять, як море. 8 одного боку вже зрубаний ліс, а з другого - незайманий, не- пролазний. Тісними рядами сосни, тут і там - дубчаки й осики. Як це було чудово - опівдні зайти з гарячої галявини у свіжу гущавину. Ліс залишив у моїй уяві незатертий слід.