Весна - свято природи

Кучеряві діброви, смарагдові левади й змолоділі поля млі- ють від радісних симфоній і веселих барв великого свята при- роди. У густих верболозах поміж плакучих верб, що замріяно полощуть у тихих плесах довгі віти, удень і вночі не втихають закохані соловейки. Мирно воркують лагідні горлиці, тривож- но голосять одинокі зозулі. На тоненькій галузці крислатого осокора легенько гойдається округла ремезова колисочка. Із-за темно-зелених стіжків гордовитого рогозу тихо випливає щаслива качина сімейка. Неповороткий сазан виринув з обжитої ями і вимальовує широкі кола на воді. Метушаться легкокрилі берегові ластівки. З-під похилого куща розлогої шелюги випурх- нула блакитна пташка, плавно торкнулася водяного дзеркала - і вже в її довгому дзьобі тріпочеться срібляста верховодка. У тінистому вільшанику, у вінку крислато-ажурної папоро- ті, яскраво-жовтим букетом пишається болотяне верболіззя. Пишні левади пропахли медовим ароматом. Барвляться на них у веселому танку білі, салатові й голубенькі метелики, з досвіт- ку й до смеркання заклопотано гудуть огрядні джмелі й трудів- ниці бджоли. Кому не хочеться поласувати духмяним медом з розмаїтого левадного травопілля! Не скласти ціни скарбам, щедро розсипаним на річкових левадах!