Біологія - 23 варіант

1б 2в 3в 4в 5в 6г 7б 8г 9в 10в 11в 12в 13а 14г 15б 16б 17в 18б 19г 20б 21г 22в 23а 24б 25г 26(1а 3в 4б 5г) 28(гваб) 


29. Опишіть складові частини зорової сенсорної системи та їхні функції. 
Зір— це здатність сприймати предмети (форма, розміри, колір), відстані до них, взаємне розташування їх у просторі; сприйняття і роз­різнення графічних сигналів (букв, цифр) тощо; орієнтування у навко­лишньому світі. Зорове сприйняття можливе завдяки функціонуванню зорової сенсорної системи (зорового аналізатора). Він, як і кожний аналізатор, складається з трьох частин: периферичної, провідникової та центральної. Периферичною частиною зорового аналізатора є орган зору— око. До складу зорового аналізатора входять зоровий нерв (провідникова частина) і зорова зона в корі потиличних часток го­ловного мозку (центральна частина). 
Око — парний орган, міститься в очній ямці черепа. Воно склада­ється з двох частин: очного яблука і допоміжного апарата ока. Очне яблуко має кулясту форму, що дозволяє йому рухатись у межах очної ямки. Очне яблуко складається із трьох оболонок (зовнішньої— біл­кової, середньої— судинної, внутрішньої— сітківки), кришталика та склистого тіла. 
Зовнішня білкова оболонка, або склера— дуже міцна сполучнот­канинна оболонка, яка вкриває все очне яблуко і захищає його від ме­ханічних та хімічних впливів. Передня частина склери прозора, назива­ється рогівкою. Рогівка не має кровоносних судин, містить багато чут­ливих нервових закінчень. До неї прикріплюються окорухові м'язи. У судинній оболонці розрізняють три частини: передню — рай­дужну оболонку із зіницею', середню, потовщену — війкове тіло', зад­ню, найбільшу — власне судинну оболонку. Судинна оболонка забезпе­чує живлення тканин ока, а також запобігає розсіюванню світла всередині очного яблука (наявність пігментних речовин у райдужці). Райдужна оболонка, що містить у центрі круглий отвір — зіницю, виконує роль діафрагми. Вона рефлекторно регулює ширину пучка променів, що надходять всередину очного яблука: при яскравому освітленні зіниця звужується, а при слабкому — розширюється. Кришталик— прозоре еластичне тіло, що міститься позаду зіни­ці. Він має форму двоопуклої лінзи і зачомлює світлові промені. Опу­клість кришталика регулює війковий м'яз, який знаходиться у війко­вому тілі судинної оболонки. Зміна сили заломлення кришталика за­безпечує фокусування на сітківці зображення як віддалених, так і близьких предметів. Простір всередині очного яблука позаду кришталика заповнений прозорою драглистою речовиною — склистим тілом. Внутрішня оболонка — сітківка — світлосприймальна оболонка. Вона найтонша, майже прозора; містить фоторецептори — колбочки (близько 7 млн.) і палички (близько 130 млн.). Колбочки—рецепто­ри денного зору; сприймають яскраве світло і кольори. Палички — рецептори присмеркового зору, вони збуджуються при дії слабкого світла. 

30, Поясніть небезпеку йододефіциту в організмі людини і за­ходи запобігання йому. 
Йододефіцитні захворювання — одна з найпоширеніших неін­фекційних патологій людини. У близько 700 млн людей виявлено збі­льшення щитоподібної залози (ендемічний зоб), а в 45 млн— вира­жену розумову відсталість унаслідок йодної недостатності. 
В Україні дефіцит йоду відчуває близько 70% населення. Протя­гом останніх років спостерігається збільшення кількості регіонів, у яких зафіксовано зобну ендемію та підвищується її складність. 
Щитоподібна залоза прикріплюється до трахеї та гортані щіль­ною волокнистою тканиною і прилягає до щитоподібного хряща (звід­си її назва). Вона непарна та є найбільшою з ендокринних залоз. Щи­топодібна залоза виробляє йодовмісні гормони тироксин і трийод­тиронін та гормон кальцитонін. Тироксин і трийодтиронін стиму­люють розвиток органів і тканин, особливо кісткової та нервової, крім того, вони прискорюють обмін речовин, а отже, виділення енергії. Кальцитонін регулює вміст кальцію в крові, а також сприяє його збе­реженню в кістках. За нестачі утворення гормонів щитоподібної зало­зи, що регулюють обмін речовин, у новонароджених може розвинути­ся кретинізм (відставання у розумовому розвитку), а в дорослих лю­дей — мікседема. Вона супроводжується набряканням шкіри і під­шкірної клітковини, випаданням волосся, в'ялістю, сонливістю. До складу гормонів тироксину і трийодтироніну щитоподібної залози входить йод. За нестачі йоду у воді та їжі кількість гормонів щитопо­дібної залози у крові знижується. Для підтримання необхідної кілько­сті гормонів залози в крові посилюється секреція одного з гормонів гіпофізу, що зумовлює збільшення клітин щитоподібної залози і, від­повідно, її розмірів. Цю хворобу називають ендемічним зобом. Енде­мічний зоб трапляється лише в біогеохімічних регіонах з нестачею йоду в навколишньому середовищі (грунт, повітря, харчові продукти). 
Провідним фактором, що спричинює ендемічний зоб, є недос­татнє надходження йоду в організм з водою та продуктами харчу­вання. Велике значення має також і вміст йоду в атмосфері. Добова потреба людини в йоді становить 200 мкг. Недостатність його може призвести до виникнення вродженого зобу в ендемічній місцевості. Клінічна картина ендемічного зобу визначається ступенем збіль­шення щитоподібної залози, її локалізацією, функціональним станом і формою зоба (дифузний, вузловий, змішаний зоб). Найчастіше енде­мічний зоб супроводжується зниженням функції щитоподібної залози. Захворювання починається поступово і прогресує повільно. Наявність ендемічного зобу великих розмірів у дорослих людей може викликати 
локальний дискомфорт, утруднення ковтання захрипання голосу, за­дишку, серцебиття.