4-ий рівень

    Рефлекс — це реакція організму на будь-яке подразнення, яка

здійснюється за участю нервової системи.

    Безумовні рефлекси — вроджені, відносно постійні реакції орга-

нізму на дію зовнішніх чи внутрішніх чинників.

    Вони проявляються внаслідок дії адекватного подразника (подра-

зник, до дії якого орган пристосований, оскільки він діє в природних

умовах).

    Оскільки безумовні рефлекси є вродженими (успадковуються від

батьків), вони мають готові анатомічно сформовані рефлекторні дуги

ще до моменту народження дитини. У їхньому функціонуванні основ-

ну роль відіграють підкіркові ядра, стовбур мозку, спинний мозок.

Проте безумовні рефлекси перебувають під контролем кори головного

мозку.

    Прикладами безумовних рефлексів є: харчові (виділення травних

соків, ковтання, смоктальні рухи у новонародженої дитини), оборонні

або захисні (кашель, чхання, блювання, мигання), орієнтувальні (на-

сторожування, повертання голови), статеві.

    Безумовні рефлекси утворилися в процесі тривалого еволюційного

розвитку людини, тому є видовими реакціями, притаманними всім лю-

дям. Вони зберігаються протягом усього життя людини, якщо вна-

слідок захворювання або травми не ушкоджуються ті чи інші ланки

рефлекторної дуги. Сукупність послідовних безумовних рефлексів

(інстинкти) визначають вроджені форми поведінки кожної людини.

    Умовні рефлекси — це індивідуально набуті протягом життя

або спеціального навчання рефлекторні реакції, які виробляються на

базі безумовних рефлексів. На відміну від безумовних, умовні рефлек-

си не сталі, вони можуть утворюватись і зникати залежно від кон-

кретних умов. Вони є індивідуальними-, той або інший рефлекс може

бути присутнім в одних особин виду та відсутнім у інших.

    Умовні рефлекси сприяють пристосуванню організму до змін-

них умов зовнішнього середовища. З віком кількість умовних рефлек-

сів зростає, і дорослий організм виявляється більш пристосованим до

навколишнього середовища, ніж дитячий. Зі зміною умов вироблені

умовні рефлекси можуть втрачати своє значення, згасати в результаті

 хиїьмування і замість них утворюються нові. У здійсненні умовних

рефлексів основна роль належить корі великого мозку. Умовні реф-

мекси визначають набуту форму поведінки людини, яка є результатом

її індивідуального житгєвого досвіду.

   Кровотечі виникають при ушкодженні кровоносних судин унаслі-

док травми, руйнуванні стінок судин при певних хворобах. Утрата

крові призводить до зниження кров'яного тиску, порушення поста-

чання киснем головного мозку, серця, інших органів.

   Смертельною для людини є втрата 2-2,5 л крові. Залежно від типу

ушкоджених судин розрізняють капілярні, венозні, артеріальні крово-

течі.

   Венозні кровотечі виникають при ушкодженні вен. При венозній

кровотечі кров витікає рівномірно і має темний колір. Для її зупинки

необхідно накласти тугу пов'язку, а при ушкодженні великих вен —

джгут, розміщуючи його нижче від місця пошкодження.