Біологія - 9 варіант

1в 2г 3а 4б 5б 6а 7г 8б 9а 10г 11г 12г 13б 14г 15г 16в 17а 18в 19а 20а 21г 22а 23а 24а 25г 26(1б 2в 3г 5а) 28(бваг) 


29. Розкрийте біологічне значення сну. 
Сон — це періодичний функціонально-психологічний стан органі­зму людини, який характеризується виключенням свідомості й зни­женням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразни­ки. Завдяки електрофізіологічним дослідженням встановлено, що при­родний нічний сон (тривалістю 7-8 год) є складним періодичним про­цесом, що складається із 4-5 циклів (тривалість кожного — 60-90 хв), які закономірно змінюють один одного. У кожному циклі розрізняють 2 фази: фазу повільного сну і фазу швидкого сну. 
Основними ознаками сну є типова електрична активність мозку і рухи очей. На фазу повільного сну припадає до 80% нічного сну. Вона складається із 4-х стадій поступового переходу від неспання до глибо­кого сну і характеризується припиненням рухової діяльності, розслабленням м'язів, зниженням температури тіла, кров'яного тиску, інтенсивності обміну речовин, сповільненням частоти дихальних ру­хів та роботи серця, поверхневим і рідким диханням, зміною електри­чної активності мозку тощо. Під час сну вимикається свідомість, зни­жуються всі види чутливості. Вважають, що під час повільного сну відбувається відновлення клітин, які втомились, процесів синтезу, не­обхідних для нейронів органічних речовин, ріст клітин. 
На стадії дрімання повільного сну основні високочастотні хвилі, характерні для неспання, змінюються на низькочастотні. При цьому в людини можуть виникати специфічні галюцинації: якщо людина ці­лий день збирала виноград, то щойно вона заплющить очі, на цій ста­дії сну бачить грона винограду. Наступна стадія — поверхневий сон, який характеризується вимкненням свідомості. На третій і четвертій стадіях виникає глибокий сон. Людину в стадії глибокого сну дуже важко розбудити. 
Фазу повільного сну змінює фаза швидкого сну. Під час цієї фази активізується діяльність усіх внутрішніх органів: дихання стає часті­шим, глибшим, посилюється робота серця, підвищується обмін речо­вин, з'являються швидкі рухи очей, окремі мимовільні рухи тулуба і кінцівок. Біоелектрична активність мозку на електроенцефалограмі під час цієї фази сну характеризується високочастотними хвилями, які характерні для стану неспання. У дорослих людей фаза швидкого сну становить близько 25% загального періоду спання. 
Під час фази швидкого сну мозок працює інтенсивно, аналізуючи, осмислюючи, упорядковуючи й закріплюючи інформацію, отриману під час бадьорого стану. Відбувається переробка існуючих уявлень і фіксація їх у довготривалій пам'яті мозку. Люди, розбуджені під час ці­сї фази, у 75-90% випадках пам'ятають сновидіння. 

30. Укажіть послідовність дій першої допомоги при закрито­му переломі кісток. 
Перелом кістки — це ушкодження кістки з порушенням її цілісності Ознаками закритих переломів є: різкий біль у ділянці перелому та в разі дотику; набряк, синці; порушення форми й довжини кінцівки; порушення або втрата рухливості в місці перелому; відчуття хрускоту при спробах руху; можливі ознаки больового шоку (непритомний стан). Загальні принципи надання долікарської допомоги при закритих переломах кісток: 
1. Відразу викликати службу невідкладної допомоги, яка за необ­хідності накладає спеціалізовані шини. 
2. За відсутності пульсу або ознак дихання надати допомогу з їх відновлення; у разі кровотечі — зупинити її. 
3. Переміщувати потерпілого слід лише в разі небезпеки для нього. 
4. Надаючи допомогу, слід уникати будь-яких зайвих рухів у ді­лянці перелому: невмілі дії можуть призвести до збільшення травми. 
5. За необхідності слід влаштувати потерпілого зручніше і знерухо­мити ушкоджену кінцівку (накласти фіксуючу пов'язку або імпровізо­вану шину). 
Накладаючи імпровізовану шину (дощечка, палка, рейка тощо) на різні частини кінцівок, слід дотримувати наступних вказівок. 
При переломі плечової кістки потрібно зафіксувати плечовий, лі­ктьовий і променево-зап'ястковий суглоби. Для цього потерпілого просять зігнути ушкоджену руку в ліктьовому суглобі під кутом 90°. Кисть слід злегка зігнути, у долоню вкласти тугий валик з вати. Фік­сація пальців у випрямленому положенні недопустима. Накласти пот­рібно дві шини: одну прибинтувати до плеча, іншу — до передпліччя. Між шиною й тілом покласти м'яку прокладку (будь-яку тканину). Руку прибинтувати до тулуба й підвісити на широкій пов'язці. При переломі кісток передпліччя потрібно зафіксувати два суглоби — лі­ктьовий і променево-зап'ястковий. Для цього використовують одну шину. Усі дії аналогічні до попередніх. 
При переломі стегнової кістки необхідно зафіксувати кульшовий, колінний і гомілковостопний суглоби. Для цього стегно й гомілка по­винні бути випрямлені. Шину накладати від верхньої третини тулуба до п'ятки, прибинтовуючи її до тулуба й ноги. При переломі кісток го­мілки потрібно зафіксувати два суглоби— колінний і гомілковостоп­ний— та стопу. Для цього гомілка повинна бути випрямлена, а сто­па— зігнута під кутом 90° до гомілки. Шину слід накладати від верх­ньої третини стегна до п'ятки, прибинтовуючи до ноги. Під стопу мож­на підкласти валик.