«Лебедине озеро»

Гостюючи в Україні у Кам'янці у сестри, Петро Ілліч Чай- ковський жив у маленькій хатинці поблизу будинку, звідки було.видно село з невеликою дзвіницею, тихий спокійний Тяс- мин. У двох кімнатках пахло запашним горошком і нічною фіалкою, що цвіли під самісіньким вікном. - - Працював він за спеціально поставленим для нього піаніно, писав у садку під старою вишнею, блукав берегами річки. Тиша, самостійність, близькість рідних — усе це схиляло до творчості. Вечорами збиралися на веранді, довго засиджувалися за само- варом, слухаючи розповіді матері Олександри Іллівни, удови декабриста Давидова. Вона пам'ятала Олександра Сергійовича Пушкіна,, який не раз гостював у Кам'янці. Як натхненно, як пристрасно читав він на цій веранді свої чудові вірші. Коли за рояль сідав Петро Ілліч, музика звучала до півночі: російські та українські пісні, натхненні імпровізації, навіяні красою пахучого липневого вечора, ясними південними зорями над головою, спокоєм і злагодою, що переймали душу в такі світлі хвилини. Так народилася музика «Озеро лебедів» і виник задум написати балет «Лебедине озеро», який Петро Ілліч і здійснив, повернувшись до Росії.